Польща – це країна красивих дівчат, смачної їжі та доглянутої природи: як живе кременчужанин Артем Ряса у Любліні

«Кременчуцька газета» вирішила дізнатися у Артема у бліц-інтерв’ю про ставлення поляків до українців, чим сподобався Люблін кременчужанину, який досвід із Польщі слід втілювати в Україні та багато чого іншого.

Сьогодні в приміщенні комунального підприємства «Кременчук Інвест» відбулася зустріч школярів та їх педагогів з колишнім учнем кременчуцького ліцею №4, а нині студентом університету Марії Кюрі-Склодовської у Люблині Артемом Рясою.

Як заявив директор «Кременчук Інвесту» Андрій Мельник, Артем Ряса – кременчужанин, колишній президент Центру дитячої дипломатії у ліцеї №4, а зараз не лише студент у Любліні, а й керівник об’єднання студентів з України у Любліні.

«Це наш посол в Любліні. Він розповість про те, що побачив у Польщі і що почув»,- сказав пан Мельник і Артем Ряса прочитав лекцію «Люблін – місто натхнення».

Після лекції «Кременчуцька газета» вирішила дізнатися у Артема у бліц-інтерв’ю про ставлення поляків до українців, чим сподобався Люблін кременчужанину, який досвід з Польщі слід втілювати в Україні та багато чого іншого.

Повне інтерв’ю з Артемом Рясою ви можете подивитися зараз на нашому сайті. Ми ж зробимо вирізки з нього.

Так, кременчужанин рік вивчав у Любліні польську мову, а потім вступив до ВНЗ. Його вразило у місті відсутність маршруток, розвинута велоінфраструктура, та наявність у більшості польських студентів власних автівок. А ще в Польщі, за словами Артема Ряси, немає корупції і учбовий процес електрифікований (на електронних підручниках).

Він каже, що студенти у Любліні отримують стипендію від 700 до 1000 злотих. (1000 злотих – це  7000 грн)

«Працюючий студент у Польщі – це норма, а не виключення», – каже Артем Ряса.

Ще він переконує, що для людей з інвалідністю у Польщі дуже комфортно, бо там розвинута інфраструктура.

На запитання про відношення поляків до українців відповідь була вельми дипломатичною: «Це є дуже цікавим питанням в тому сенсі, що я не можу сказати однією загальною відповіддю. Загалом нейтральне. Але зараз є такі процеси, які нас роз’єднують. Маю надію, що надалі регрес наших стосунків не буде продовжуватися, а будуть продовжуватися в позитивній ноті».

Серед «мінусів життя» у Польщі Артем назвав те, що він не дома.

«Я не відчуваю себе чужим, але розумію, що потрібно робити більш гарною нашу батьківщину!»,- каже Артем Ряса.

Тож і на наше запитання про те, чи залишиться він там жити після закінчення навчання відповідь була миттєвою, що ні! Він хоче набутий досвід реалізовувати в Україні.

Серед того, що б він привіз з Любліну до Кременчука – це впровадження велодоріжок, закупку тролейбусів на автономному ходу та засадження міста скверами та парками.

Наостанок ми попрохали Артема Ряса продовжити фразу «Польща – це країна….»

«Польща – це країна можливостей, якщо ти сам будеш готовий діяти, не будеш складати руки і щось робити, аби ти був успішним… Польща, це країна, яка дуже схожа с нашою країною…

Польща – це країна з красивими дівчатами, смачною кухнею та красивою природою, за якою там дбають»,- заявив Артем Ряса.

 

Ресурс