Юні дипломати з Кременчука ознайомились з історією та традиціями острівної держави і познайомилися з історією української гривні.

Сьогодні, 4 грудня 2017 року, група юних народних дипломатів з Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №24  та Кременчуцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-ліцей» №11 в рамках Проекту «Молодіжна дипломатія Кременчука» відвідали столицю України.

Куба далеко, Куба поряд…

У Києві  відбулась зустріч в Посольстві Республіка Куба в Україні. Юних кременчужани прийняли Тимчасово Повірений у справах Республіки Куба в Україні пан Оскар Сантана Леон з дружиною.

Керівник дипломатичної місії розповів про культуру, традиції, тваринний світ Куби, туристичну привабливість країни. Куба — країна з найбільшою кількістю населення в Карибському басейні і має специфічну культуру, яка виникла в результаті злиття багатьох народів і цивілізацій.

Кубинський дипломат розповів про кубинсько-українську співпрацю, яка протягом більше ніж 20 років була направлена на оздоровлення українських дітей, які постраждали  в наслідок чорнобильської катастрофи.  Близько 23 тисяч хворих дітей з України отримали  безкоштовну високопрофесійну медичну допомогу з боку Кубинської держави.

Юні дипломати задали чимало запитань кубинському дипломатові. Великий інтерес викликали і відеоролики про Кубу. керівник посольства пригостив дітей солодощами, а юні дипломати з Кременчука відвезуть до рідного міста прекрасні враження про зустріч і пам’ятну фотографію з Посольства Куби.
Керівник делегації – директор КП “Кременчуцький центр міжнародних зв’язків та економічного розвитку міста” Кременчук Інвест “, Почесний президент АСМБР Андрій Мельник вручив на пам’ять пану Оскару Сантана Леону пам’ятну тарілку ручної роботи “Кременчук”.

Тимчасово Повірений у справах Республіки Куба в Україні подарував картину «Rostros de Habaneras» автор: José M. García Rebustillos , яка займе своє почесне місце в колекції офісу КП “Кременчук Інвест”.

 

Духовність, знання історії своєї держави – основа загальної культури..

Юні дипломати відвідали Свято-Покровський жіночий монастир, який знаходиться поряд з Посольством Республіки Куба в Україні.

 

Тут готують майбутніх банкірів…

 

Останнім пунктом програми перебування юних дипломатів в Києві  – Кафедра банківської справи Київського національного економічного університету  (КНЕУ). Місією кафедри банківської справи є формування професійних знань і наукового світогляду майбутніх фахівців з банківської справи, виховання у них високих моральних якостей, любові до своєї професії, прагнення працювати на користь суспільства, а також сприяння реалізації творчого потенціалу колективу кафедри. 

Кафедра за роки свого існування перетворилася на один з провідних наукових центрів з банківської справи. Вона є координатором і головним виконавцем наукових тем з грошового обігу, кредиту, банківської справи. Тут провадяться наукові дослідження з проблем, що мають науково-теоретичне і практичне значення.

Гостей з Кременчука зустріли викладачі кафедри на чолі з її керівником доктором економічних наук , Заслуженим економістом України. Головою Ради Асоціації українських банків Станіславом Аржевітіним. На зустрічі також були присутні першокурсники КНЕУ, що навчаються на спеціальності «банківська справа».

Станіслав Михайлович розповів юним народним дипломатам про банки, банківську систему України, про професію «банкір» та про історію походження гривні. Першокурсники розповіли про те, що «спеціалісти вважають, що  походження назви «гривня» від старослов’янського «гривна» — «намисто, браслет». Досліджено, що у побуті Київської Русі існувала прикраса «шийна гривна» — золотий, прикрашений коштовним каменем обруч, що носився на шиї. «Гривнями» іноді називали також металеві медальйони, які також носилися на шиї (наприклад, так звані амулети-змійовики). Слово, мабуть, утворилося від праслов’янського кореня «грива» — «шия», що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. Первісне значення слова «гривня» — «шийна прикраса» — доповнилося значеннями «грошова одиниця» та гривня (міра ваги) внаслідок звичаю робити шийні прикраси з монет. Цей звичай мав поширення в Україні й зберігся фактично до наших днів…».

Багато цікавого про гривню, банки, модну сьогодні критовалюту та інше дізнались кременчуцькі гості від відомого політика, банкіра та вченого Станіслава Аржевітіна.

Така насичена і цікава була поїздка юних народних дипломатів до Києва.